Гарний день/ фіговий вечір
Jun. 26th, 2006 12:35 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mandrivnikСьогодні їздили на Аммерзее. Погода була чудова, компанія класна. Ми з Нелею навіть скупались. Після пляжу посиділи трохи в Біергартені, поспілкувались про вічне і взагалі добре провели час в дружньому колі. Що сказати: цікаво з цікавими людьми. Іноді буває так, що не бачиш когось тиждень, два, а потім зустрічаєш і наче тільки вчора бачились. Шкода, шо такі зустрічі не бувають частіше.
Ще до нас в Біергартені підсів німець і спитав що ми йому можемо порадити при поїздці в Крим на машині. Якшо чесно, то хотілось сказати, щоб він взагалі туди не їздив, але все ж порадили не їхати всліпу, а пошукати якісь турфірми, або краще полетіти літаком до Сімферополя.Честно мені було соромно, але я собі уявив, як німець заїжджає на своїм авто до Криму і ціни одразу зростають вдвічі, то подумав, що ми таки правильно порадили. Бо з його німецькими номерами, в нього б на першій же зупинці зникла половина речей. Можливо я пессиміст, але не готові ми ще до того, щоб до нас їздили Європейці. Навіть до тієї ж Турції ще розвиватись і розвиватись. І взагалі замість того щоб хернею маїтись, та з НАТО гратись краще б кримчани в своєму рідному Криму прибрались.
Ps мабуть дома мені буде не вистачати саме такої компанії, де відчуваєш себе легко, невимушено і просто. В такі моменти зовсім не хочеться їхати додому.
Ввечері розбушувалася негода і довелося такими краями добиратись додому, що це зайняло на півтори години більше часу. До того ж до мене підсів німецький хлопчина і я слухав з півгодини про його життя буття. Потім коли я пересів з автобусу на поїзд до мене підсів ще один любитель поговорити, і ми ще годину спілкувались на тему футболу, який я вже потроху починаю ненавидіти.
Ще до нас в Біергартені підсів німець і спитав що ми йому можемо порадити при поїздці в Крим на машині. Якшо чесно, то хотілось сказати, щоб він взагалі туди не їздив, але все ж порадили не їхати всліпу, а пошукати якісь турфірми, або краще полетіти літаком до Сімферополя.Честно мені було соромно, але я собі уявив, як німець заїжджає на своїм авто до Криму і ціни одразу зростають вдвічі, то подумав, що ми таки правильно порадили. Бо з його німецькими номерами, в нього б на першій же зупинці зникла половина речей. Можливо я пессиміст, але не готові ми ще до того, щоб до нас їздили Європейці. Навіть до тієї ж Турції ще розвиватись і розвиватись. І взагалі замість того щоб хернею маїтись, та з НАТО гратись краще б кримчани в своєму рідному Криму прибрались.
Ps мабуть дома мені буде не вистачати саме такої компанії, де відчуваєш себе легко, невимушено і просто. В такі моменти зовсім не хочеться їхати додому.
Ввечері розбушувалася негода і довелося такими краями добиратись додому, що це зайняло на півтори години більше часу. До того ж до мене підсів німецький хлопчина і я слухав з півгодини про його життя буття. Потім коли я пересів з автобусу на поїзд до мене підсів ще один любитель поговорити, і ми ще годину спілкувались на тему футболу, який я вже потроху починаю ненавидіти.
