День перший

Отже хочу написати маленький нарис про моє відрядження до Росії. По-перше, був приємно здивований оскільки мої очікування щодо Москви були набагато гірші. Отже найперше мої упередження трішки зруйнувались після приземлення в аеропорту Домодедово. Термінал має доволі непоганий вигляд,як всередині,так і зовні. По-друге (щоправда можливо це був не час пік) зруйнував для себе міф про непривітність місцевий жителів. Так звісно темп життя тут доволі високий, але привітність людей доволі здивувала, навіть декілька раз вибачились у метро. Також доволі приємною співрозмовницею виявилась секретар нашого відділення, котра зустріла мене в аеропорту. Звісно вона намагалася весь час розпитати у мене те, про що я не знаю чи не знаю чи маю право говорити,але люди є власне люди. Загалом у мене склалося про неї враження, як про гарну людину. Ще був здивований(як власне і очікувалось) розмірами і обємами московського метро. Воно власне такеж совкове, як і в Києві, але набагато більше станцій і має десятки переходів на невідомі мені лінії і вокзали. Ця радянська гротескність насправді здивувала.Нагадаю у москві чотири аеропорти і девять залізничних вокзалів. І ось тут я осягнув, що я таки потрапив у серце колишнього радянського союзу, куди стікались усі ресурси, знання і взагалі це було серце великого червоного павука. Також помітив, і секретар з незадоволенням підтвердила, що по всій Москві будуються і збудовані великі хмарочоси. Ще хотів би зробити примітку,що Київський вокзал збудований якось незрозуміло і аби знайти де купити білет довелося обходити піввокзалу. А потім вже проявив власну «ініціативу» і купив квиток на пригородний потяг, замість дальнього, а за нього гроші не повертають.
На цьому все, що стосується короткого (але не по часу) переїзду через Москву. Маю небагато часу, тому скажу декілька слів про Калугу. За день котрий я тут пробув місто мені дуже сподобалось і залишило гарне враження. Щоправда, (так само як і в Черкасах) занадто мало нормальних готелів, а той в котрому ми оселились наче і непоганий, але є переоблаштованим пережитком радянського союзі (що помітно по привітності персоналу). Що стосується архітектури, то помітив штук пять церков, на які приємно подивитися. Ще бачив один двоповерховий будинок, другий поверх якого був дерев*яний(колись це було мабуть розповсюджене явище). Ще помітив ліхтарі схожі на ті, що у нас на набережній, тільки вони не у формі чайок. Ще одне спостереження зробив німець, тобто португалець, тобто португальский німець, з котрим мене звела доля на найближчі 20 днів, отже він помітив, що майже всі тут їздять на шипованій резині, що можна помітити по характерному шуму(-1 мені за спостережливість). Німець сказав, що шипована гума в Німеччині заборонена вже років з двадцять оскільки дуже зношує дорожнє покриття. Окремо хочу відмітити своє здивування і сум з приводу побаченого на заводі Фольксваген. Перше тому,що я побачив дійсно сучасну споруду з необхідною інфраструктурою європейского зразка. Зовні все добре налагоджено, і працює як часи(зелений газончик, їдальня всередині, скляна будівня на вході і електрична підстанція на фоні). Ну принаймні зовні на це приємно дивитися, оскільки це не лише красивий фасад, як на деяких підприємствах. Завод одразу почав з випуску чотирьох моделей, що є незвичним і надзвичайно складним при запуску виробництва. Нагадаю Федерація побудувала завод за власний кошт, а все інше все справа Народної марки. Отже чого мені сумно? А тому, що я бачу лише аналог подібного виробництва в Україні , але фірма Шкода в Соломоново з їх крупновузловою збіркою ніяк не дотягує до таких обємів і якості і інвестувать котрі я побачив тут. Шкода, серце болить, коли бачу розвиток виробництва всюди, але не у нас. На цьому поки все.

(no subject)

День  другий

Вчора був другий день , а сьогодні вже третій. Але оскільки сьогодні ще нічого не відбулося, тому все ж розкажу про те, що відбулося. Спав я загалом більше ніж завжди чому сприяля пізня, як для мене, поява сонця. Потім ще довго прокидався. А коли все ж прокинувся на вулиці вже був чудовий сонячний день, що покращило настрій і самопочуття. То да сё і виперся з готелю десь годині о дванадцятій. Оскільки другий день порадував погодою, то я мав чудову можливість пофотографувати церкви і взагалі все  що мені запало в око. Церкви маю зауважити мають цікаву архітектуру і взагалі доволі охайні, незважаючи що це  РПМП))) . Поки блукав містом раптово натрапив на маленький старезний з виду деревяний будиночок,  в якому згідно напису проживав батько радянського ракетобудування Ціолковський.  Ще пізніше я вийшов на площу на якій у вигляді пам*ятника увіковічнений згаданий вчений. Потім я як звичайна білявка зайшов в торговий центр і на годину загубився в світлі його вітрин і вогнів.  (Примітка для себе: треба брати калькулятор , або краще вивчити табличку множення на чотири. )З означеної години десь півгодини я витратив на витріщання на радіокеровані моделі автомобілів і вертольотів, ну завжди в дитинстві про таке мріяв. Потім,  коли вийшов зі ступору зустрівся з німцем чи краще казатиму португальцем і ще поблукав містом. Вечір пройшов якось непомітно, за переглядом німецьких каналів, за що мені надзвичайно соромно, а ось ввечері ми  зустрілися в Андреасом(це вже польський німець) і пішли втрьох до чудового ресторану з чудовими цінами. Не казатиму скільки коштував цей вечір, але якщо скажу що майже з мою зарплату, то люди мабуть подумають що вона у мене дуже маленька  і може матимуть рацію. Вечір пройшов за цікавими розмовами і спробами моїх співбесідників загравати з офіціантками з приводу чого мені було трохи соромно, бо при перекладі все це виглядало трохи вульгарно. Вже маю йти, а трохи пізніше розповім декілька почутих мною історій з життя, бо співбесідники таки мають чимало життєвого досвіду, мені залишалося тільки слухати, що я завжди роблю з більшою радістю ніж коли розповідаю сам. Маю йти.

День третій

-Сьогодні на вулиці доволі прохолодно і освіжаюче, ось вже нарешті відчувається, що це зима. Із задоволенням дивлюся на німецькому каналі «День сурка» і вже відчуваю цей новорічний-різдвяний настрій. День пройшов доволі спокійно, знову гуляв по Калузі, знайшов флешку на 8 гб у шкіряному футлярі з магнітом. Дізнався, що на різних авіакомпаніях різні обмеження по вазі бувають, навіть до 23 кілограммів і якщо надлишкова вага, то доведеться заплатити чималеньку сумму. Так авіакомпанії відбивають гроші за дешеві квитки. Ще сьгодні в кафешці замовив капучіно і мені зробили на пінці яблучко, виглядало чудово. Ще намічається поїздка на новий рік до Ялти на велосипедах. Треба обдумати цей варіант. Щодо справ, то найближчим часом шукатимемо тут офіс і квартири, аби поселити наших робітників, а також шукатимео контакти на Фольксвагені, котрим можна запропонувати наші послуги.

(no subject)

- Сиджу в номері, а за дверима на весь готель горлають пяні чехи. Попросив у них ножа, а коли повертав, то мало і мене не набухали.Я звісно не проти, коли люди радіють, але вже давненько чекаю коли ж за ними приїде бобік. Коли вже вони заткнуться.