Те що не хочеться забувати.
Jul. 9th, 2006 02:38 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mandrivnikА забувати не хочеться саме такі вечори, як сьогодні. Цей вечір був наспрадні незабутній, з тих, що залишаються живими картинками в моїй памяті.Я навіть випущу, процес мого добирання. Отже, сьогодні з приводу дня народження зібралася дуже цікава компанія, і дуже різна(чесне слово у мене останнім часом складається враження, що найкращі представники Україні вже всі за кордоном), з усіх регіонів і областей,починаючи від Донецька і закінчуючи Одесою (як же не згадати Черкаси-град) та представниками діаспори. Був,також київський Футбольний коментатор Сашко(веде по Новому каналу програму "Гол"). Ну і причина всього дійства, іменинниця Неля з Закарпаття. Отже склався гарний коктейль з гостей на дуже чудовому фоні(фоном була мальовнича фазенда, по-іншому язик не повертається сказати, гаст-сімї)який доповнювався димлячим грилем. Також була присутня численна фауна у вигляді: папуги ара на імя Пікассо, семи коней, здоровенної собаки, собаки поменше і віслючка(шоправда останній десь зник,то ми ще дивувались, які смачні ребрцята на грилі).
Поївши смажених сосисок, ребрцят, біфштексіф і т.д. і т.д. ми зробили маленьку паузу і трохи пограли перед другим заходом. Після цього зробили зміну блюд і чревоугодие почалося знову. Потому, ми розклали вогнище, зявилася гітара, вино і полилася пісня.Якже гарноооо співали, шоправда я і камради з центрально-східних областей гарним знанням українських пісень похвалилися незмогли, тому мугикали собі під ніс(десь в цей час зник комментатор Сашко, який пішов дивитися футбол, у супроводі двох німецьких дівчат) Але я теж не впав чолом в грязь,та заграв декілька пісеньок, що ще не зовсім зтерлися з памяті. Після пісень, та коломийок,які ми співали поділившись на чоловічо-жіночий коллектив, ми почали грати в "крокодила", причому німці приймали теж участь. Словосполученням вечора стало- "Член партії", та "дерижопль".
Була така дуже тепла і домашня атмосфера, навколо палаючого вогнища, що хотілося ось так сидіти і сидіти. Але треба було вже додому, бо мені ще чортзна скільки треба було їхати(машиною, трамваєм, метро, Сбаном і на завершення велосипедом). І хоч я й приперся додому о другій годині, та все ж не жалкую.
Ps сьогодні Світлана з Одеси розповідала, що захищалася на ГОС комісії на бакалавра українською мовою, а незнання комісією останньої дуже полегшило захист, та зменшило кількість питань на порядок. Отакі от справи)
Поївши смажених сосисок, ребрцят, біфштексіф і т.д. і т.д. ми зробили маленьку паузу і трохи пограли перед другим заходом. Після цього зробили зміну блюд і чревоугодие почалося знову. Потому, ми розклали вогнище, зявилася гітара, вино і полилася пісня.Якже гарноооо співали, шоправда я і камради з центрально-східних областей гарним знанням українських пісень похвалилися незмогли, тому мугикали собі під ніс(десь в цей час зник комментатор Сашко, який пішов дивитися футбол, у супроводі двох німецьких дівчат) Але я теж не впав чолом в грязь,та заграв декілька пісеньок, що ще не зовсім зтерлися з памяті. Після пісень, та коломийок,які ми співали поділившись на чоловічо-жіночий коллектив, ми почали грати в "крокодила", причому німці приймали теж участь. Словосполученням вечора стало- "Член партії", та "дерижопль".
Була така дуже тепла і домашня атмосфера, навколо палаючого вогнища, що хотілося ось так сидіти і сидіти. Але треба було вже додому, бо мені ще чортзна скільки треба було їхати(машиною, трамваєм, метро, Сбаном і на завершення велосипедом). І хоч я й приперся додому о другій годині, та все ж не жалкую.
Ps сьогодні Світлана з Одеси розповідала, що захищалася на ГОС комісії на бакалавра українською мовою, а незнання комісією останньої дуже полегшило захист, та зменшило кількість питань на порядок. Отакі от справи)
