Сьогодні мене захопила злива,коли я котився на веліку мальовничими баварськими полями . Їхав собі їхав і тут, як почалооось. Вспішка справа вспішка слева і гримить, шо хавайся. Тільки ховатися не було куди, бо як я вже сказав довкола одні поля.А під одинокими деревами не дуже хотілося(мабуть не вже я проспав на ВЖД) Після чергової блискавки я відчув, як серце десь тріпотить в районі заднього проходу і відмовляє подавати кисень ногам, шоб ті крутилм педалі. Але напевно мій ангел охоронец був на варті і все минулося. ХУХ