Згадалося.
Jun. 2nd, 2009 11:08 pmОсь читав пост одного з френдів про Америку і зокрема про її чорношкіре населення. Скажу чесно, у мене після відвідин Американії залишилися не дуже гарні і приємні спогади про афро-нігерів. Так, я не помилився саме афро-нігерів, бо проблем з чорними братами з Куби, Віржинських островів, чи там Ямайки у мене не було. Навпаки, я б сказав лише позитив(працював з одним растаманом, так він мяса зовсім не їв і здається не вживав алкоголю). Але ті, що живуть там довго, мало не зробили мене расистом. Ну, я звісно спілкувався і працював не з елітою(всерйоз сподіваюсь, що існує і таке), так би мовити, чорношкірого населення, але декого з них після спільної праці, плече до плеча хотілося втопити десь в океані. Я загалом людина надзвичайно спокійна і вивести мене з себе неймовірно складно, і це може зробити лише безмежна наглість і невігластво. Але памятаю, що і я якось зірвався, коли лінива чорнозада мавпа намагалася примусити мене робити свою роботу, а потім ще накапала на мене.Я досі памятаю, як сімя нігерів довела одну з наших офіціанток в ресторані до істерики. Але були і просто трішки обмежені в розумі чорноамериканці, на яких і ображатися гріх, бо таке вже воно і кращим його не зробиш, та і не варно, бо він і так по своєму хороший. Правди заради скажу бачив і декількох працьовитих, але виключно з віруючих.
Це все був ліричний відступ чи то вступ до маленької ситуації, яку я завжди чогось згадую зі сміхом. Отже, працював я якось у Dunkin Donuts (це такий собі фастфуд що славиться пончиками, кофе і морозивом). І був у нас хлопчина з Кабардино-Балканії. Маю сказати надзвичайно дружня і щира людина. Але, як всі горці, у яких крім вітру в кишенях і нічого нема, мав дуже запальний характер. Которше суцільний колорит в прісній Америці. Так от приходить він якось на нічну зміну і каже: "Слушій прэдставляишь іду вэчером, а ка міне двоє чорніх с нажьом і гаварат давай дєньгі. Ну я ім нєт денєг. А ані мінє нажьом машют. Я іх угаварівал угаварівал, но тут у мінє кров забурліла.... Коротше кажучи відмутузив від обох злощасних негрів ще й забрав у бідолах що в них було. Отака коротка, але повчальна історія. Мораль же така: чиж голосніше нігер горлає, тим швидше буде тікати, якшо отримає по пиці.
Це все був ліричний відступ чи то вступ до маленької ситуації, яку я завжди чогось згадую зі сміхом. Отже, працював я якось у Dunkin Donuts (це такий собі фастфуд що славиться пончиками, кофе і морозивом). І був у нас хлопчина з Кабардино-Балканії. Маю сказати надзвичайно дружня і щира людина. Але, як всі горці, у яких крім вітру в кишенях і нічого нема, мав дуже запальний характер. Которше суцільний колорит в прісній Америці. Так от приходить він якось на нічну зміну і каже: "Слушій прэдставляишь іду вэчером, а ка міне двоє чорніх с нажьом і гаварат давай дєньгі. Ну я ім нєт денєг. А ані мінє нажьом машют. Я іх угаварівал угаварівал, но тут у мінє кров забурліла.... Коротше кажучи відмутузив від обох злощасних негрів ще й забрав у бідолах що в них було. Отака коротка, але повчальна історія. Мораль же така: чиж голосніше нігер горлає, тим швидше буде тікати, якшо отримає по пиці.
no subject
Date: 2009-06-03 01:45 pm (UTC)хоча і нормальні негри попадаються, але рідко. та і то як правило вони вже не молоді.