Передивився всю колекцію цієї подорожі на Пікасі. Гарно, дивлюся, відпочили. Відмічу, те що особливо вразило: 1. прикольні у Львові (?) новорічні прикраси: олені на криші, санта-клаус дереться на балкон, вівці з сіна. 2. А що таке Рахівське р-не тов-во всеукраїнського об*єднання "Гуцульщина"? Це музей? А де він конкретно знаходиься? Вразили колекції старожитностей, особливо чомусь колекція м*ясорубок/сокодавок :))) 3. відмічу красиві пейзажі: на 58-й (ялини), на 84-й і біля неї - гори. 4. на 80-й - їжак лижник в тумані - прикольно 5. на 88-й спиш в акробатичному положенні? Та ні, мабуть прикол! :) 6. 97 - фотка з текстом про національний символ "Гіляку"... Дочитав до кінця, молодці, текст прикольний. Це мабуть в якійсь кнайпі, типу "Криївка"? А я був у Львові в "Жидівській кнайпі" - теж сподобалося. 7. в кінці - в касці і з кулеметом фотка - це де? Як на лижах покатався? Схили круті?
У Львові, що цікаво, я вже другий рік бачу санта-клауса в одному і тому ж місці, щоправда минулого року він наполовину стирчав з вікна. Що воно за Рахівське р-не тов-во всеукраїнського об*єднання "Гуцульщина", я якщо чесно не знаю, але в цьому ж приміщенні, тобто в колибі доволі непоганий ресторан. А їздили ми туди, бо метрів за сто звідти знаходиться географічний центр Європи(сподіваюсь що, можливо ще при моєму житті він стане не тільки географічним). Відмічу,що моїй бабусі теж сподобалися мясорубки, але радше з практичних цілей. Фотка з туманом, то на Драгобраті. При підйомі, коли піднімався до половини видимість наближалася до невидимості і розібрати щось на відстані метрів семи було важко, тому це був цікавий для мене досвід в плані миттєвого реагування на перешкоди, котрі зявлялися нізвідки. А раз при спуску навіть втратив просторову орієнтацію, бо сніг злився з горизонтом і незрозуміло було чи я вверх їду чи вниз. Загалом весело було. Сон в акробатичному положенні, це звісно прикол, але поки ми їхали 9 годин в повністю забитому загальному вагоні з Рахова у Львів я вже встиг спробувати всі можливі і неможливі положення. На останніх фотках, як ти вірно помітив, і була власне "Криївка". Там же я сфотографував і текст про гілляку і там же знайшов кулемет. Ще відмічу цікаву річ, шо найцікавішим і шедевральним в "Криївці" є меню, один з хлопців навіть купив собі примірник. Ще в тій же самій "Криївці"зустрів знайомого з Черкас. Що не кажи, а світ таки тісний))). Доречі, дякуб Роману Бречко, що сказав адресу, ми все одно ще питали перехожих, але він хоч вказав приблизне місце, ато я, як справжній топографічний ідіот шукав би ще довго. Загалом катання сподобалось(звісно за таке бабло). Щоправда на Буковелі не всі траси працювали і на деяких схилах лежав лід. А ще запамятався підйом на Драгобрат, бо це було 11 кілометрів найгіршої дороги з тих, що я коли-небудь бачив. Я увесь час бився головою об стелю і рази зо два думав, що ми перекинемося і полетимо вниз разом з УАЗіком в якому їхали. Ще цікавіше було, коли їхали назад, бо це вже був ГАЗ 66, а так як він був останній, хто спускався до Ясенів, то в нього запхалився всі хто міг( а це 27 чоловік з лижами) і ми поперлися вниз по тому ж спуску.
no subject
Date: 2010-01-15 08:09 am (UTC)Відмічу, те що особливо вразило:
1. прикольні у Львові (?) новорічні прикраси: олені на криші, санта-клаус дереться на балкон, вівці з сіна.
2. А що таке Рахівське р-не тов-во всеукраїнського об*єднання "Гуцульщина"? Це музей? А де він конкретно знаходиься? Вразили колекції старожитностей, особливо чомусь колекція м*ясорубок/сокодавок :)))
3. відмічу красиві пейзажі: на 58-й (ялини), на 84-й і біля неї - гори.
4. на 80-й -
їжаклижник в тумані - прикольно5. на 88-й спиш в акробатичному положенні? Та ні, мабуть прикол! :)
6. 97 - фотка з текстом про національний символ "Гіляку"... Дочитав до кінця, молодці, текст прикольний. Це мабуть в якійсь кнайпі, типу "Криївка"? А я був у Львові в "Жидівській кнайпі" - теж сподобалося.
7. в кінці - в касці і з кулеметом фотка - це де?
Як на лижах покатався? Схили круті?
no subject
Date: 2010-01-19 09:31 pm (UTC)Фотка з туманом, то на Драгобраті. При підйомі, коли піднімався до половини видимість наближалася до невидимості і розібрати щось на відстані метрів семи було важко, тому це був цікавий для мене досвід в плані миттєвого реагування на перешкоди, котрі зявлялися нізвідки. А раз при спуску навіть втратив просторову орієнтацію, бо сніг злився з горизонтом і незрозуміло було чи я вверх їду чи вниз. Загалом весело було. Сон в акробатичному положенні, це звісно прикол, але поки ми їхали 9 годин в повністю забитому загальному вагоні з Рахова у Львів я вже встиг спробувати всі можливі і неможливі положення. На останніх фотках, як ти вірно помітив, і була власне "Криївка". Там же я сфотографував і текст про гілляку і там же знайшов кулемет. Ще відмічу цікаву річ, шо найцікавішим і шедевральним в "Криївці" є меню, один з хлопців навіть купив собі примірник. Ще в тій же самій "Криївці"зустрів знайомого з Черкас. Що не кажи, а світ таки тісний))). Доречі, дякуб Роману Бречко, що сказав адресу, ми все одно ще питали перехожих, але він хоч вказав приблизне місце, ато я, як справжній топографічний ідіот шукав би ще довго.
Загалом катання сподобалось(звісно за таке бабло). Щоправда на Буковелі не всі траси працювали і на деяких схилах лежав лід. А ще запамятався підйом на Драгобрат, бо це було 11 кілометрів найгіршої дороги з тих, що я коли-небудь бачив. Я увесь час бився головою об стелю і рази зо два думав, що ми перекинемося і полетимо вниз разом з УАЗіком в якому їхали. Ще цікавіше було, коли їхали назад, бо це вже був ГАЗ 66, а так як він був останній, хто спускався до Ясенів, то в нього запхалився всі хто міг( а це 27 чоловік з лижами) і ми поперлися вниз по тому ж спуску.