Тім том :
як Одисей закинув якір в Ітаці, так ми залипли в Батумі. Райське місце, я вам скажу.. бескінечний пляж, практично безлюдний, пальми, ніяких заборів і платних шезлонгів, прикольні скульптури і найголовніше - велодоріжка вздовж всього берега!
Saab :Хачапури хачу.
Пока інші травляться в макі, я горю, все тіло пече.
Отже день 9
Это был день моей мечты со спусками моей мечты коих over 9000!!!!!! Після Лентехі були постійні спуски, і нарешті зявився асфальт, тобто нормальна європейського класу дорога що дозволяла розвивати нормальну швидкість, моя максимальна в цей день була 73 км. І це з баулом. За день ми подолали приблизно 80 км. І все було б нічого, але вкінці нас чекав останній сюрприз тобто підйом на якому % 6 %8 %10, %12 буквально слідували один за одним, і до того ж почалася така нормальна спека без жодного вітерця. Отак піднімаєшся собі і думаєш ну ось же ж він останній ривочок, а там значочок %10 , і ось знову ну наче ж все, а там %13. Коротше якось доповзли до кінця цієі Валгалли і знову почалися спуски. За даними нашоі розвідки, Ми взяли язика в одному з селищ, попереду мала бути печера <Прометей>. І дійсно на одному з поворотів ми таки побачили завітний знак. Коли ж через два км. Доіхали до мріі спелеолога, то виявилося, що там вихідний і це в понеділок. Штабом було прийнято соломонове рішення стати табором біля самоі печери і не зрушити з місця поки не побачимо ту головешку, що ніс людям непокірний бог. Це був лише початок нашого падіння, коли ми деградували до ночівлі на газонах і смітниках, але про це в наступних серіях.
як Одисей закинув якір в Ітаці, так ми залипли в Батумі. Райське місце, я вам скажу.. бескінечний пляж, практично безлюдний, пальми, ніяких заборів і платних шезлонгів, прикольні скульптури і найголовніше - велодоріжка вздовж всього берега!
Saab :Хачапури хачу.
Пока інші травляться в макі, я горю, все тіло пече.
Отже день 9
Это был день моей мечты со спусками моей мечты коих over 9000!!!!!! Після Лентехі були постійні спуски, і нарешті зявився асфальт, тобто нормальна європейського класу дорога що дозволяла розвивати нормальну швидкість, моя максимальна в цей день була 73 км. І це з баулом. За день ми подолали приблизно 80 км. І все було б нічого, але вкінці нас чекав останній сюрприз тобто підйом на якому % 6 %8 %10, %12 буквально слідували один за одним, і до того ж почалася така нормальна спека без жодного вітерця. Отак піднімаєшся собі і думаєш ну ось же ж він останній ривочок, а там значочок %10 , і ось знову ну наче ж все, а там %13. Коротше якось доповзли до кінця цієі Валгалли і знову почалися спуски. За даними нашоі розвідки, Ми взяли язика в одному з селищ, попереду мала бути печера <Прометей>. І дійсно на одному з поворотів ми таки побачили завітний знак. Коли ж через два км. Доіхали до мріі спелеолога, то виявилося, що там вихідний і це в понеділок. Штабом було прийнято соломонове рішення стати табором біля самоі печери і не зрушити з місця поки не побачимо ту головешку, що ніс людям непокірний бог. Це був лише початок нашого падіння, коли ми деградували до ночівлі на газонах і смітниках, але про це в наступних серіях.
no subject
Date: 2013-08-11 12:30 pm (UTC)